EY plashka
Олена Любящева
10.06.2021
Ефективність бізнесу та фінансів
Нещодавно мене запросили проаналізувати діяльність компанії. Бізнес розвивався дуже динамічно. Спочатку все було під контролем власника, він особисто відстежував всі платежі в смартфоні, мав інформацію про надходження товару, відвантаження. З часом клієнтів стало більше, товарообіг збільшився, виникла необхідність у створенні відділу продажів. В якийсь момент власник зрозумів, що він заплутався в розрахунках і не розуміє - прибутковий у нього бізнес чи вже збитковий.

Клієнти заборгували багато грошей, але директор був впевнений, що вони рано чи пізно виплатять. Проте, борги дебіторів і, як наслідок, борги компанії перед постачальниками зростали. Товар на складі був, але його вистачало лише на тиждень. Менеджери укладали прибуткові договори, а грошей все одно не вистачало.

Власник регулярно аналізував укладені угоди на підставі звітів менеджерів, а бухгалтерський облік віддав на аутсорсинг. Така модель зараз дуже поширена серед початківців бізнесменів, які не можуть дозволити собі утримувати бухгалтерію: вони наймають аутсорсингові компанії виключно для складання статистичної та податкової звітності. Управлінський облік продовжують вести власними силами.

Для початку ми звернулися до аутсорсингової компанії, щоб отримати інформацію для аналізу. Чому саме у них, а не у менеджерів з продажу, запитаєте ви. Справа в тому, що бухгалтер складає баланс, в якому ніщо нізвідки не з'являється і ніщо нікуди не зникає. Там все враховано. За умови своєчасного надання документів та їх обробки інформація в балансі більш достовірна, ніж в управлінському звіті менеджерів, який часто ведеться в таблицях MSExcel і рідко не містить помилок.

Виявилося, що аутсорсингова компанія чітко виконувала свої функції щодо складання та подання звітів в органи статистики та податкову, а інформації для управлінського звіту в системі не виявилося! «Нам ніхто не ставив таке завдання», - відповідь яку ми отримали від бухгалтерів з аутсорсу. Немає попиту, немає і пропозиції.

На певному етапі розвитку бізнесу керівнику вже недостатньо таких бухгалтерських послуг.

Директору потрібні фінансові працівники, які можуть аналітичними інструментами підтримувати операційні управлінські рішення менеджменту, надавати інформацію щодо ефективності угод, операцій, діяльності компанії в цілому.

Хороший бухгалтер зазвичай сам надає директору аналіз господарської діяльності. Покаже, який компанія заробила прибуток, пояснивши при цьому простою мовою правила розрахунку цього прибутку. Які напрямки продажів, продукти або клієнти найбільш вигідні для компанії? Яка рентабельність виробництва? Які постійні витрати несе компанія і які змінні витрати на одиницю продукції? На підставі правильного управлінського обліку бухгалтер може розрахувати маржинальність за видами продукції, каналами збуту, покупцями. На підставі правильно складеної фінансової звітності бухгалтер може пояснити, чи всі гроші, які є на рахунку, компанія дійсно заробила, тобто отримала прибуток, або це просто отримані аванси, або кредитні кошти, які потрібно повернути.

Кейс
Давайте уявимо таку ситуацію. Компанія випікає хлібобулочні вироби за оригінальними рецептами. У компанії є кілька видів продукції: булочки для хот-догів з отвором всередині (Продукт 1) і булочки з різними джемами (Продукт 2). Булочки для хот-догів виробляються на автоматизованій лінії у великій кількості і продаються за попереднім замовленням двом мережевим клієнтам, а булочки з начинкою ліпляться вручну і реалізуються багатьом буфетам і столовим.
Компанія за рік реалізувала 100 тон продукції на суму 700 тисяч доларів. Витяг із звіту про прибутки і збитки представлена в таблиці 1.
Таблиця 1. Витяг із звіту про прибутки і збитки
У собівартість реалізованої продукції включені всі виробничі витрати, в т.ч. борошно, джеми, розпушувачі та ін., заробітна плата пекарів, витрати на всі види енергії, амортизація виробничого обладнання. Аналіз ефективності діяльності на підставі поданої вище інформації покаже, що рентабельність валового прибутку становить 14% (100.9 / 700 ), а рентабельність чистого прибутку після вирахування адміністративних і збутових витрат майже 5% (34.1 / 700).

Ці цифри, швидше за все, не порадують зовнішніх інвесторів, так як рентабельність в аналогічних сферах діяльності, як правило, вища. Тому перед менеджментом постане завдання підвищення рентабельності діяльності компанії. Для цього потрібна більш детальна інформація, яка дозволить відповісти на питання про рентабельність виробництва за видами продукції і рентабельність продажів по каналах збуту.

Що робити в такій ситуації?
Необхідно буде проаналізувати поведінку витрат, щоб виявити змінні і постійні, прямі і накладні витрати, а потім розподілити накладні витрати за видами продукції. Часто компанії використовують одну базу для розподілу накладних витрат. Це може бути обсяг виробництва або кількість людино-годин (машино-годин), необхідних для виробництва одиниці кожного виду продукції. Але такий підхід не завжди правдиво відображатиме собівартість вироблених булочок. Адже для випікання булочок для хот-догів використовується мало ручної праці, але багато задіяно обладнання, а для виробництва булочок з джемом зовсім навпаки: потрібно багато людино-годин, але мало використовується машино-годин. В залежності від обраної бази розподілу результат може бути абсолютно протилежним. Порівняйте таблицю 2, в якій представлено розподіл накладних витрат пропорційно кількості тон виробництва кожного виду продукції, і таблицю 3, де накладні витрати розподілені пропорційно заробітній платі пекарів.
Таблиця 2. Рентабельність за видами продукції при розподілі накладних витрат пропорційно кількості тон виробництва
Таблиця 3. Рентабельність за видами продукції при розподілі накладних витрат пропорційно заробітній платі робітників
Для розподілу накладних витрат за видами продукції необхідно визначити, які чинники впливають на них.
Як бачимо, результати розрахунків сильно відрізняються: згідно з таблицею 2 більш рентабельним є виробництво булочок з джемом, а згідно з таблицею 3 - вигідніше випікати булочки для хот-догів.

Для розподілу накладних витрат за видами продукції необхідно визначити, які чинники впливають на них. В теорії управлінського обліку їх називають «драйверами». Залежно від конкретного виробництва таких «драйверів» може бути кілька. Більш того, для кожного типу накладних витрат можна використовувати свій «драйвер». Наприклад, витрати на електроенергію «прив'язати» до кількості готової продукції, амортизацію розподілити на підставі кількості машино-годин, а адміністративні витрати - пропорційно заробітній платі основних виробничих робітників. Можуть використовуватися і більш точні параметри: кількість замовлень, кількість виробничих циклів, кількість переналадок обладнання та ін. Треба усвідомлювати, що для цього потрібно додатково фіксувати і збирати нефінансову інформацію. В управлінському обліку такий тип розподілу витрат при визначенні собівартості продукції називають (Аctivity Based Costing method або ABC) методом.

Чим ретельніше бухгалтер збиратиме інформацію про витрати і «прив'яже» її до конкретного виду продукції, тим більш достовірну інформацію про ефективність виробництва матимуть менеджери, а значить зможуть приймати оптимальні управлінські рішення. Правильне ведення управлінського обліку на основі всіх даних, які відображаються для складання фінансових звітів, дозволяє визначити ресурси для підвищення ефективності бізнесу і правильно намітити цілі для розвитку.

Розширити, поглибити, систематизувати свої знання в області управлінського обліку, а також отримати підтвердження своєї кваліфікації Дипломом незалежної міжнародної організації Вам допоможе програма

CIMA «Управління ефективністю бізнесу»
Автор статті
Олена Любящева
FCCA, сертифікований тренер АССА, ДипИФР; експерт у галузі фінансів зі значним досвідом роботи на позиціях головного бухгалтера, фінансового директора
Сподобалась стаття?
Ви можете поділитися у власному Facebook, LinkedIn, Telegram