У цій статті ми розглянемо методологію розробки процесних KPI (Key Performance Indicators) або PPI (Process Performance Indicators). Раніше ми розглянули
види процесних показників. Одного разу до нас надійшло
замовлення на розробку системи KPI виробничого підприємства з умовною назвою «Альфа». «Альфа» виробляє продукцію для кількох зарубіжних клієнтів. Її завдання - вчасно, в повному обсязі і з необхідним рівнем якості виконувати замовлення клієнтів, при цьому «Альфа» прагне скоротити витрати. У виробничій системі впроваджені канбан та інші інструменти Lean Six Sigma.
Безумовно, «Альфа» вимірює показники ефективності, ключовими серед яких є ROI*, витрати на одиницю продукції в різному розрізі від виробничих до повних, плинність кадрів, витрати на забезпечення якості. Для управління виробництвом ведеться моніторинг різних операційних індикаторів.
Проблема полягає в тому, що зв'язки між показниками верхнього і нижнього рівнів не сформовані. Це ускладнює розподіл відповідальності за їх виконання і подальше преміювання персоналу. Так, наприклад, KPI своєчасної доставки (відсоток прийнятої клієнтом продукції, доставленої згідно з термінами замовлення) закріплений за відділом логістики.
Справедливо звучить уточнення керівника відділу логістики: «Як я можу своєчасно доставити те, що невчасно або неякісно виготовлено?» Чути відповідь начальника виробництва: «А ви хочете, щоб за доставку відповідали ми?»
Для формування зв'язків між показниками верхнього і нижнього рівнів ми
скористалися технікою формування дерева показників: