У фінансового директора завжди купа невідкладних справ: платіжний календар, податки, управлінська звітність, робота з банками. Без належного забезпечення цих функцій підприємство не може ефективно працювати. Важливі справи фінансового директора, такі як стратегічний аналіз, підтримка стратегічних рішень для задоволення вимог акціонерів – то складні речі, що хочеться відкласти на «потім», бо вони потребують значних зусиль, виходу за рамки буденності, а інколи навіть кардинально іншого мислення.

Якось на тренінгу я запитала у фінансистів: «Який капітал коштує дорожче для компанії: платний запозичений, чи власний, наданий акціонерами на безоплатній та безповоротній основі?» Більше половини колег відповіли, що – запозичений, тому що компанія зобов'язана сплачувати відсотки і повернути всю запозичену суму у визначений договором строк. А власникам не треба нічого повертати, компанія може навіть дивіденди не платити.

Тепер поставте себе на місце акціонера. Чому він вклав в компанію кошти? На що він розраховував? Чому не поклав гроші в банк на депозит, де значно менше ризиків не отримати гроші назад? Напевно тому, що сподівався на значно більшу віддачу на вкладений капітал. Мабуть тому, що бізнес-плани та прогнози розвитку компанії здавалися йому більш привабливою інвестицією з огляду на співвідношення ризиків та потенційних вигід. Акціонер ризикує в значно більший мірі ніж банки, що надають кредити під забезпечення активів, тому акціонери вимагають більших винагород за вкладений капітал. Отже, з точки зору компанії саме власний капітал має розглядатися як найдорожчий.

В практиці вітчизняних компаній ще досить рідко зустрічаються випадки, коли акціонери, або материнська компанія вимагають від менеджменту забезпечувати певній рівень віддачи на вкладений капітал. При встановленні показника вартості власного капіталу, фокус уваги топ-менеджменту перекладається з внутрішніх операційних справ на задоволення вимог акціонерів. Коли Ви розумієте, що треба сплачувати банківські відсотки, наприклад, за ставкою 20%, а акціонер вимагає 30% на вкладений капітал, то Ви по-іншому дивитесь на щоденні операції та робите висновки щодо ефективності діяльності. По-іншому підходите до прийняття інвестиційних рішень.

Давайте порівняємо два підходи до визначення ставки дисконтування в інвестиційних розрахунках. Інвестиційний проект вважається доцільним, якщо має позитивне значення чистої приведеної вартості (NPV) – суми чистих грошових потоків, продисконтованих з використанням середньозваженої вартості капіталу компанії (WACC) за умови, що інвестиційний проект має такі ж ризики, що й звичайна діяльність компанії.

Припустимо, що компанія має 5000 тис. дол. позики (ЗК) та сплачує відсотки (і) за ставкою 20%. Власний капітал компанії (ВК) - 8 000 тис. дол. Фактично досягнутий рівень рентабельності власного капіталу (ROE) – 25%. Нескладно підрахувати середньозважену вартість капіталу за формулою:

WACC = ROE* ВК + і * (1- ставка податку) * ЗК ВК +ЗК ВК +ЗК

Ставка податку на прибуток в цій формулі враховує той факт, що відсотки за кредитом податкова дозволяє відносити до податкових витрат, зменшуючи таким чином податок до оподаткування. Якщо податок на прибуток становить 18%, то середньозважена вартість капіталу компанії дорівнює 21,7%.

WACC = 25% * 8 000 + 20% * (1- 18%) * 5 000 8 000 + 5000 8 000 + 5000

При прийняті рішень щодо інвестицій менеджмент компанії буде затверджувати такі проекти, внутрішня норма доходності (IRR) яких більша за 21,7%. Потенційно такий проект має підвищити рентабельність власного капіталу, яка зараз складає 25%. Але чи задовольняє такий рівень саме акціонерів? Чи цього достатньо для задоволення їхніх ризик-апетитів? З огляду на такі питання при розрахунках WACC компанія має застосовувати не фактично досягнутий рівень рентабельності власного капіталу, а той, що вимагається акціонерами (Re) з урахуванням ризиків бізнесу.

WACC = Rе* ВК + і * (1- ставка податку) * ЗК ВК +ЗК ВК +ЗК

Далі постає інше питання, а за рахунок яких коштів компанія збирається фінансувати інвестиційний проект? Чи дадуть банки новий кредит під ту ж саму ставку відсотка? Звісно, що для компанії краще взяти кредит для фінансування і заробляти прибутки на «чужих грошах». Але нові кредити не завжди доступні навіть для прибуткових компаній. Банки можуть відмовити, якщо сума позикового капіталу буде перевищувати суму власного капіталу, або у компанії недостатньо якісних активів для застави, чи ризики нового проекту неприйнятні для банку, тощо.

В такому разі компанія може звернутися до акціонерів та запропонувати їм нову емісію акцій. Розміщення акцій нової емісії (IPO) буде успішним, якщо компанія до сих пір задовольняла вимогам акціонерів щодо доходів на вкладений капітал. Але якщо раніше ми не враховували інтереси акціонерів, вважали, що нам надали кошті безоплатно, то наші сподівання щодо успішного IPO будуть марними.

Звісно, бувають часи, коли зовнішні обставини не сприяють новому залученню акціонерного капіталу. Саме це бізнес в нашій країні відчуває зараз: війна, падіння індексів фінансових ринків, висока невизначеність щодо майбутнього.

Такі часи потребують кардинально нових та нестандартних підходів.

Так, наприклад, один з провідних постачальників агропромислової продукції на міжнародному ринку Kernel, акції якого котуються на Варшавській фондовій біржі, на початку 2022 року намагався залучити нові кошти, але ніхто із інвесторів не виявив бажання ризикувати. У квітні 2022 року Kernel приймає рішення продати чверть земельного банку разом з інфраструктурою та обладнанням основному акціонеру Андрію Веревському. Надходження в сумі 210 млн. дол. дозволить компанії обслуговувати зовнішні борги, навіть попри неможливість експорту продукції через війну.

Мій колишній керівник казав, що є справи важливі, а є невідкладні. А потім запитував: «Олено, от як Ви вважаєте, чоловік – це справа важлива чи невідкладна?»

Для молодої мами відповідь здавалася очевидною: діти - то невідкладна справа, а чоловік – важлива. В першу чергу ми робимо повсякденні невідкладні справи, звичні для нас, а на важливі у нас може вже не вистачити сил та часу. Мудрість приходить з віком, зараз я розумію, що значно розумніше було приділяти більше часу чоловікові, з яким ідеш через все життя.

Дозвольте, шановні фінансисти, у Вас запитати: «Колеги, як ви вважаєте, інтереси акціонерів - це справа важлива чи невідкладна?»

Сподіваюся, що всі ми стали мудрішими, і зараз будемо займатися складними важливими справами, переклавши невідкладні функції на підлеглих.